Моя мама - вчитель. До професії вчителя з повагою ставилися в усі часи. Мабуть, тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня.
Для того, щоб когось навчити чогось, треба самому досконало розбиратися в цьому, бути готовими відповісти на будь-яке питання. До того ж, вчителеві часто доводитися відповідати й на питання, що не стосуються його предмету, тому його кругозір має бути широким. А ще вчителеві необхідні такі якості як витримка, терплячість, дружелюбність.
Бути вчителем дуже відповідально, бо він для учнів взірець у мисленні та поведінці. Мало того, що вчитель має досконало знати той предмет, що він викладає, він має вміти навчити. Кожна дитина у класі має зрозуміти матеріал. А діти всі різні, тому вчителеві так необхідно бути уважним до кожного. Він повинен знайти підхід до усіх, зацікавити їх у своєму предметові, показати його важливість та корисність у житті учнів. При цьому він має з повагою ставитися до індивідуальності учня, не принижувати його, навіть ставлячи двійку. Такого вчителя обов’язково люблять учні, уважно слухають та з інтересом виконують завдання.
Мої улюблені вчителі назавжди залишаться в моєму серці. Вони всі різні, з різними підходами до своєї роботи. Та є те спільне, що викликає в мене повагу, - справедливість, уважність, вміння цікаво пояснити, розуміння. Я певен, що ми маємо бути вдячними нашим вчителям за все, що вони нам дають, та намагатися перейняти якомога більше знань від них.
